Кафедра землеробства
Останнє оновлення: 04.11.2011 о 18:00
Завідувач кафедри – професор, доктор с.-г. наук Гамаюнова Валентина Василівна
+38 0 (512) 34-61-60
E-mail: decagro@mail.ru
Якби суспільство недостатньо продумано відносилось до землеробства, не підтримувало родючості ґрунтів, воно б незворотньо гинуло, залишаючи після себе пустелю
М.Г. Ліванов
Історія кафедри
Кафедру землеробства створено на базі кафедри загального та зрошуваного землеробства у 1991 році. Першим її завідувачем був кандидат сільськогосподарських наук, доцент М.О. Самойленко. Очолювали кафедру кандидат сільськогосподарських наук, доцент В.І. Болдуєв, доктор сільськогосподарських наук, професор Н.Х. Грабак.
З липня 2003 року посаду завідувача кафедри обіймав кандидат сільськогосподарських наук, доцент Д.Д. Волчо, відмінник аграрної освіти та науки України ІІІ ступеня.
З січня 2007 року кафедру очолює доктор сільськогосподарських наук, професор В.В. Гамаюнова, відмінник аграрної освіти та науки ІІІ та ІІ ступенів.
Професорсько-викладацький склад кафедри:
Гамаюнова Валентина Василівна – завідувач кафедри, доктор сільськогосподарських наук, професор
Манушкіна Тетяна Миколаївна – кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Качанова Тетяна Володимирівна – кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри землеробства
Баран Василь Федорович – старший викладач кафедри землеробства
Задорожній Юрій Володимирович – асистент кафедри землеробства
Степанова-Дробітько Ю.С. – асистент кафедри землеробства
Смірнова І.В. – асистент кафедри землеробства
Іскакова О.Ш. – асистент кафедри землеробства
Перелік дисциплін:
-
Адаптивні системи (Гамаюнова В.В.)
Досягнення сільськогосподарських і біологічних наук, розкриття сутності біологічних явищ, розробка методів контролю та обліку на посівах сільськогосподарських культур дають змогу коригувати процеси формування врожаю і якості продукції. Наукові методи управління передбачають прогнозування, планування та організацію виробництва. Це дає змогу перевести процес виробництва певного виду рослинницької продукції на наукову строго контрольовану якісну основу і тим самим реалізувати в рослинництві елементи одного з найбільш перспективних напрямів науково-технічного прогресу – програмування врожаїв.
Завдання дисципліни – розробити комплекс своєчасних та взаємопов´язаних заходів, виконання яких забезпечує одержання запланованого врожаю при одночасному підвищенні родючості ґрунтів та забезпеченні екологічної безпеки довкілля при найбільш економному витрачанні наявних ресурсів.
-
Біотехнологія в рослинництві (Манушкіна Т.М.)
Одна з пріоритетних дисциплін, що викладаються на агрономічному факультеті. Із сучасних методів біотехнології в рослинництві інтенсивно використовуються методи культури клітин, тканин та органів, емріокультури, гаплоїдії і дигаплоїдії, сомаклональної варіабельності, а також клітинної та генетичної інженерії.
Мета дисципліни – надання майбутнім спеціалістам агрономічного профілю необхідних знань з біотехнології рослин.
Завдання дисципліни – розкрити теоретичні і практичні питання методів біотехнології рослин: культури калусних тканин та суспензійної культури, клітинної селекції, клонального мікророзмноження, культури протопластів та соматичної гібридизації, трансгенозу рослин та ДНК-технологій.
Обсяг дисципліни складає 108 годин, у тому числі 16 – лекційних, 16 – практичних і 76 – самостійних занять.
-
Геодезія та землевпорядкування (Задорожній Ю.В.)
Дисципліна передбачає вивчення питань: завдання і значення геодезії в народному господарстві, форми і розмір землі, карти, плани, горизонтальна зйомка – бусольна та теодолітна, вертикальна зйомка та нівелювання поверхні; завдання, зміст та види землевпорядкування, міжгосподарське та внутрішньогосподарське землевпорядкування, проект землевпорядкування, порядок його складання та здійснення, земельний кадастр України та питання охорони навколишнього середовища.
-
Екологічні проблеми землеробства (Гамаюнова В.В.)
Одна з дисциплін, що викладається на 5 курсі денної форми навчання для студентів агрономічного факультету.
Метою дисципліни є надання майбутнім спеціалістам сільського господарства необхідних знань про взаємозв´язки в агроекосистемах та зв´язок із довкіллям.
Основні завдання:
- вивчити процеси, що відбуваються в природних агроекосистемах;
- проаналізувати вплив господарської діяльності людини на природне середовище;
- оволодіти основами екологічно безпечного використання природних ресурсів для потреб народного господарства;
- підготувати спеціалістів сільського господарства, які володіють знаннями про екологічну експертизу, екологічний паспорт, екологічне право тощо.
Обсяг дисципліни для студентів 5 курсу агрономічного факультету складає 81година, з них 16 – лекційні, 16 – практичні і 49 самостійні заняття.
-
Екологія і радіобіологія (Манушкіна Т.М., Степанова-Дробітько Ю.С.)
Екологія – наука, що вивчає взаємозв´язки живих організмів та їх угруповань між собою та з навколишнім середовищем.
Радіобіологія – наука, що вивчає вплив іонізуючого випромінювання на живі організми.
Знання про довкілля, розуміння різних видів взаємозв´язків, що виникають між людиною і навколишнім середовищем, є необхідною умовою взаємного узгодження економічних, екологічних та соціальних чинників сталого розвитку.
Мета дисципліни – сформувати комплексне розуміння структури взаємозв´язків між усіма компонентами на Землі, уміння і навики аналізу й визначення економічної ефективності природоохоронних заходів, оцінки збитків, що завдає навколишньому середовищу господарська діяльність людини та збитків господарству від забруднення окремих компонентів природи, управління процесом природокористування.
Завдання дисципліни – розкрити теоретичні і практичні питання структури біосфери, еколого-економічні засади використання природних ресурсів, особливості впливу антропогенних факторів на природне середовище, проблеми охорони і раціонального використання природних ресурсів.
Обсяг дисципліни складає 162 годин, в тому числі 32 – лекційних, 30 – практичних і 100 – самостійних занять.
-
Загальне землеробство (Гамаюнова В.В., Баран В.Ф., Іскакова О.Ш.)
Дисципліна передбачає вивчення теоретичних основ і практичне засвоєння таких блоків питань, як захист рослин від бур´янів, сівозміни, обробіток ґрунту, особливості зрошуваного землеробства, захист ґрунтів від ерозії. Студенти повинні оволодіти також матеріалом, який характеризує історію, сучасний стан і перспективи розвитку систем землеробства у світі та в Україні. Особлива увага приділяється питанням раціонального використання земель, покращенню їх родючості, специфіці ведення землеробства в умовах різних форм власності на землю.
-
Методи і організація досліджень в агрономії (Манушкіна Т.М.)
Навчальна дисципліна передбачає вивчення питань методики польового досліду, в тому числі: сучасних методів планування польового досліду, спостережень і обліку, вибору та підготовки земельних ділянок, закладання і проведення досліду. Наводяться основи статистичної обробки результатів досліджень і техніки математичної обробки даних досліджень однофакторних і багатофакторних польових та вегетаційних дослідів з врахуванням досягнень науки та передового досвіду за останні роки.
Метою навчальної дисципліни є сформувати у студентів систему знань і навичок з методів і організації проведення досліджень у сфері землеробства, рослинництва, агрохімії, фізіології рослин.
Обсяг дисципліни складає 90 годин, у тому числі 34 лабораторних і 56 самостійних занять.
-
Методи і організація досліджень в кормовиробництві (Манушкіна Т.М.)
Дисципліна передбачає вивчення методики польового досліду в кормовиробництві, в тому числі: сучасних методів планування польового досліду, спостережень і обліку, вибору та підготовки земельних ділянок, закладання і проведення досліду.
Метою навчальної дисципліни є сформувати у студентів напряму систему знань і навичок з методів і організації проведення досліджень у кормовиробництві.
Обсяг дисципліни складає 72 години, в тому числі 16 лекційних, 30 практичних і 26 самостійних занять.
-
Основи виробництва та переробки с/г продукції (Баран В.Ф.)
Дисципліна передбачає вивчення питань з ґрунтознавства та землеробства, у тому числі склад, властивості та режими ґрунту, ерозію ґрунту, причини її виникнення та системи захисту, обробіток ґрунту, наукові основи та системи обробітку ґрунту, фактори життя рослин, теоретичні основи живлення рослин, добрива, їх види, системи добрив у сівозміні, сівозміни, їх види, бур´яни та системи боротьби з бур´янами, технологія вирощування основних сільськогосподарських культур.
-
Основи екології (Манушкіна Т.М., Степанова-Дробітько Ю.С.)
Екологія – наука, що вивчає взаємозв´язки живих організмів та їх угруповань між собою та з навколишнім середовищем.
Знання про довкілля, розуміння різних видів взаємозв´язків, що виникають між людиною і навколишнім середовищем, є необхідною умовою взаємного узгодження економічних, екологічних та соціальних чинників сталого розвитку.
Мета дисципліни – сформувати комплексне розуміння структури взаємозв´язків між усіма компонентами на Землі, уміння і навики аналізу й визначення економічної ефективності природоохоронних заходів, оцінки збитків, що завдає навколишньому середовищу господарська діяльність людини та збитків господарству від забруднення окремих компонентів природи, управління процесом природокористування.
Завдання дисципліни – розкрити теоретичні і практичні питання структури біосфери, еколого-економічні засади використання природних ресурсів, особливості впливу антропогенних факторів на природне середовище, проблеми охорони і раціонального використання природних ресурсів.
Обсяг дисципліни складає 54 години, в тому числі 20 – лекційних, 20 – практичних і 14 – самостійних занять.
-
Основи наукових досліджень в агрономії (Качанова Т.В., Смірнова І.В.)
-
Прогноз і програмування врожаю сільськогосподарських культур (Гамаюнова В.В.)
Програмування врожаю передбачає розробку програми, тобто оптимального кількісного співвідношення регульованих факторів з урахуванням малорегульованих і нерегульованих погодних умов, які в системі технологічного процесу забезпечують одержання запланованої врожайності.
Основою програмування є ефективне використання сонячної енергії (ФАР), ресурсів тепла, вологи, вуглекислоти повітря, мінеральних, агроекологічних, організаційно-господарських та енергетичних передумов одержання високих врожаїв з мінімальними витратами на одиницю продукції.
Мета курсу "Прогноз і програмування врожаїв сільськогосподарських культур" – вивчення теоретичних основ для практичної реалізації одержання програмованих врожаїв сільськогосподарських культур з високою якістю продукції та найменшими затратами праці й матеріально-технічних засобів на її виробництво.
Навчальна дисципліна "Прогноз і програмування врожаїв сільськогосподарських культур" у навчальному плані підготовки студентів в умовах основних положень Болонського процесу відповідає 1,5 заліковим кредитам – 54 години (24 год. – лекції, 16 год. – практичні заняття, 14 год. – самостійна робота студентів). Дисципліна складається із змістових модулів (основних її розділів), які містять у собі близькі за змістом теми лекцій та практичних занять, індивідуальні завдання та інші організаційні форми навчального процесу.
-
Сільськогосподарська меліорація (Качанова Т.В., Задорожній Ю.В.)
Дисципліна "Сільськогосподарська меліорація" передбачає вивчення питань: загальні відомості про сільськогосподарську меліорацію, ґрунтову гідрологію, водні ресурси України, основні відомості про зрошення, режими зрошення сільськогосподарських культур, зрошувальні системи та їх експлуатацію, осушувальні системи, способи регулювання водного режиму при осушенні, експлуатація осушувальних систем, а також питання водної ерозії ґрунту, її попередження та методи боротьби з ерозією, обводнення та сільськогосподарське водопостачання.
Всього годин – 117.
-
Сучасні проблеми агроекології (Гамаюнова В.В.)
Одна з дисциплін, що викладається на 5 курсі денної форми навчання для студентів агрономічного факультету.
Метою дисципліни є надання майбутнім спеціалістам сільського господарства необхідних знань про взаємозв´язки в агроекосистемах та зв´язок із довкіллям.
Основні завдання:
- вивчити процеси, що відбуваються в природних агроекосистемах;
- проаналізувати вплив господарської діяльності людини на природне середовище;
- оволодіти основами екологічно безпечного використання природних ресурсів для потреб народного господарства;
- підготувати спеціалістів сільського господарства, які володіють знаннями про екологічну експертизу, екологічний паспорт, екологічне право тощо.
Обсяг дисципліни для студентів 5 курсу агрономічного факультету складає 54 години, з них 12 – лекційні, 12 – практичні і 30 – самостійні заняття, що складає 1,5 кредити.
Такий же обсяг дисципліни і для студентів 5 курсу агрономічного факультету заочної форми навчання.
-
Технологія виробництва продукції рослинництва (Манушкіна Т.М., Степанова-Дробітько Ю.С.)
Одна з прикладних дисциплін, що викладається на обліково-фінансовому факультеті і синтезує знання багатьох інших дисциплін біологічного, технічного та економічного циклів.
Метою дисципліни є надання майбутнім спеціалістам економічного профілю необхідних знань про фактори формування врожаю, біологічні особливості культурних рослин, прийоми оптимізації умов вирощування сортів, гібридів культур, інтенсивні технології їх вирощування залежно від зональних і сортових особливостей.
Обсяг дисципліни складає 54 години, в тому числі 16 лекційних, 16 практичних і 22 самостійних занять.
Наукова діяльність кафедри
Проведення досліджень з вивчення сівозмін, у тому числі добору сільськогосподарських культур в зв´язку з потеплінням клімату способів обробітку грунту, систем удобрення, удосконалення агротехнічних заходів вирощування окремих культур в стаціонарному та короткострокових дослідах на полях дослідного господарства університету. Викладачі кафедри активно співпрацюють з філіями кафедри та беруть участь у сумісних дослідженнях.
Співробітниками кафедри видано 2 монографії, оформлено та одержано 16 державних патентів на винаходи та корисні моделі, опубліковано понад 420 наукових праць; постійно поновлюються навчально-методичні комплекси дисциплін.
Кафедра землеробства співпрацює з Кримським, Одеським, Херсонським державними аграрними університетами, Уманським національним університетом садівництва та ін. з обміну досвідом роботи та методичними і науковими розробками.
Кафедра забезпечує роботу студентських наукових гуртків із землеробства, геодезії, екології, меліорації, основ наукових досліджень в агрономії. Студенти під керівництвом викладачів готують цікаві й змістовні доповіді за напрямами наукової тематики кафедри, з якими виступають на студентських науково-практичних конференціях, беруть участь у проведенні І і ІІ етапів Всеукраїнської студентської олімпіади з напряму "Агрономія" серед аграрних вищих навчальних закладів України, в конкурсах наукових робіт.
На кафедрі землеробства проходять стажування та набувають досвіду викладачі коледжів, що є структурними підрозділами Миколаївського державного аграрного університету.
В останні роки науковцями та аспірантами кафедри землеробства розробляються нові, ефективні та сучасні підходи до структури посівних площ, обробітку ґрунту, систем удобрення, захисту рослин, охорони довкілля; удосконалюються інші пріоритетні напрями актуальних наукових досліджень.
Навчально-методична робота
1. Підготовка, удосконалення та систематизація оновлення комплексів навчальних дисциплін.
2. Перелік напрямків навчально-методичної роботи:
1) підготовка та видання методичних матеріалів до виконання лабораторних і практичних робіт;
2) розробка і впровадження нових форм і технологій навчання:
- мультимедійних лекцій і практичних занять;
- інтерактивних занять;
- ділових ігор;
- дистанційне навчання.
3) Розробка тестових завдань, задач для підсумкового і поточного контролю.
З метою підвищення ефективності навчального процесу, виконання спільних науково-дослідних проектів створено філії кафедри на базі Миколаївського інституту агропромислового виробництва УААН, Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН, Кримської науково-дослідної станції мікробіології, Новоодеської сортовипробувальної дослідної станції, передових господарств південної зони України. У цих установах аспірантами й здобувачами кафедри проводяться заняття зі студентами в умовах виробництва, навчальні практики, науково-дослідна робота.
Розроблено програму досліджень та закладено досліди в навчальному господарстві університету, інституті АПВ НААНУ, інституті зрошуваного землеробства НААНУ та ін. Викладачі є постійними учасниками університетських та міжнародних наукових конференцій, де ознайомлюються з передовими методиками, новітніми технологіями і науковими досягненнями для подальшого впровадження їх у навчальний процес.
Міжнародна діяльність
- Викладачі кафедри проводять навчально-виробничу практику зі студентами Рязанського державного агротехнологічного університету ім. П.А.Костичева відповідно договору про співпрацю;
- Викладачі кафедри постійно беруть участь у Міжнародних конференціях та семінарах: 2009 р., Польща, Старе Поле Польсько-український проект (навчальний семінар), "Підтримка інституцій, що працюють на селі і в сільському господарстві у сфері вирішення актуальних, найбільш важливих соціально – економічних проблем України"; 2011 р. Ізраїль, м. Нетанія, V Міжнародна наукова конференція "Сучасні досягнення в науці та освіті" (27 вересня – 4 жовтня 2011 р.); грудень 2011 р. Росія, м. Саратов, ІІІ Межнародная научно-практическая конференция "Основи рационального природоприродопользования".
Перейти на початок сторінки
Кращий сайт 2011
![Сіренко Н.М. Управління стратегією інноваційного розвитку аграрного сектора економіки України : [монографія]. - Миколаїв, 2010. - 416 с.](/ua/images/Sirenko_monograph.gif)
